Суїцид – це акт самогубства, який здійснює людина у стані сильно вираженого душевного розладу або під впливом психічного захворювання або під дією гострих гісихотравмуючих обставин, при яких власне житія, як цінність, втрачає для цієї людини значення.
Самогубство перш за все є результатом суспільно-психологічної дезадаптації особистості та економічної нестабільності сучасного суспільства. Психологічні кризи виникають як результат інтимних, сімейних, соціальних або творчих конфліктів. Домінує, як правило, одна причина, але її «підживлює» цілий комплекс обставин, під час яких і дозріває ця дивна думка.
Розглянемо конкретні причини суїцидів, груп ризику та соціально- демографічні фактори:
• Стать – у чоловіків завершених суїцидів в 4 рази більше, ніж у жінок.
• Вік – від ЗО до 35 – 38 років у чоловіків та приблизно 55 років у жінок. В останні роки збільшилось число суїцидів у осіб похилого віку та у підлітків.
• Сімейний стан – суїцидентами переважно стають одинокі люди (розвідні, вдівці). Причинами самотності може стати: недостатня соціалізація («біла ворона»), зміна звичного середовища, своєрідний внутрішній світ талановитих людей, «самотність удвох».
• Освіта та соціальний статус – суїциди скоюють частіше особи з високим професійним рівнем (лікарі, музиканти, молодші офіцерські чини) та ті, що лишились роботи. Під час війни кількість суїцидів різко зменшується.
• Відхилення в поведінці – зловживання алкоголем, наркотичними засобами.
Зростає кількість суїцидів серед тих, що мають тяжкі соматичні захворювання.
Багато людей вважає, що життя самогубством закінчують лише психічно хворі, але психічні хвороби серед самогубців складають лише 30%.
Як показують дослідження, на криву росту самогубств впливають соціальні, економічні та психологічні причини, що руйнують особистість людини, її «Я». Безпосередні причини, що штовхають людину на відмову від життя, як правшії», тісно пов’язані з його близьким оточенням: сім’я, родичі, друзі, співробітники.
І нарешті, головною ланкою запитання «бути чи не бути?» є сама особистість, від якої залежить, як вощ поведе себе у кризовому психологічному стані, який вибір зробить, зіткнувшись з труднощами пристосування до складних життєвих ситуацій, чи не здасться під дією тривалих травмуючих психіку обставин.
Вважається, що сильна, вольова людина не схильна до кризів. Вона завжди знаходить вихід із ситуації, яка склалася, але не завжди все так однозначно і просто. Самогубство зустрічається серед людей різних типів. Емоційно нестійкі, неврівноважені, з великими перепадами настрою, можуть опинитися біля небезпечної межі. І безкомпромісні, вольові, ще називаються «кремні», буває теж ламаються. Це добре підготовлена зріла ідея, продумана спокійно і холодно. Виникає запитання, чи є загальні закономірності, пояснюючі страшне рішення покінчити з життям?
Принципову роль має значимість ситуації для даної особистості і в подібних ситуаціях реакція буває різною.
Саме на цих реакціях і лежить відповідальність за екстремальну поведінку людини, яка приводить до самогубства.
У життєвій практиці, в повсякденному спілкуванні з людьми ми часто зустрічаємось з реакцією демобілізації. У людини різко змінюється сфера контактів, вона замикається, болісно переживає самотність, почуває безнадію, перепрацьовує у свідомості у обтяженому плані. Вона бачить трагічний глухий кут без виходу. Але вона продовжує жити і працювати або вчитися з таким важким душевним дискомфортом, з почуттям знедоленості. У даному випадку ризик самогубства середній і за наміром може послідувати здійснення наміру.
Високим ризиком самогубства відрізняється реакція дезорганізації. В її основі лежить якийсь тривожний компонент, порушується сон, бувають кризи. При цьому непомітно знижується інтелектуальний контроль. Відбувається те, що називають «загубленою точкою опори». Все це теж може призвести до реалізації наміру піти з життя.
В побуті існує таке поняття як нудьга, що проявляється в зниженому настрої, або в субдепресії. Це відноситься до реакції песимістичного направлення.
Песимістична реакція – одна з самих тяжких та небезпечних. У людини змінюється світогляд, з’являється гнітюче судження, уявлення. Це може бути у будь-кого і не поєднується з будь-якою психічною патологією.
Як уникнути наслідків травмуючи ситуацій!
Це самостійний вихід із суїцидальної поведінки. Необхідно проаналізувати, які причини призвели до небажаних подій, де були допущені помилки, проколи. Потім потрібно переключити увагу на щось інше. Рекомендується виконати якісь фізичні рухи (потрясти головою^ руками). Допомагає і самонаказ. Про себе або в голос сказати «Все, досить висновки для Себе зроблені, урок життя пішов на користь. Тепер треба зайнятися (чимось конкретно і саме зараз).
Нова діяльність на яку ви себе таким чином переключаєте може реалізуватися в двох напрямках.
Перший напрямок – виправлення ситуації, що склалася, недопущення її розвитку, поглиблення.
Другий напрямок – виправлення ситуації. Мобілізуйте свою волю та енергію на щось принципово інше. Таких переключень безліч – «з головою» в домашні справи,, або в роботу, зустріч із старими друзями, знайомими, зробити щось, до чого давно не доходили руки.
Якщо систематизувати заходи, що можуть допомогти у стані смутку, розгубленості, депресії, то це слідуюче:
1. Виговоріться. Цей Засіб можливий, коли поряд є людина, обов’язково доброзичлива, прихильна вислухати, якій ви довіряєте. Якщо поряд немає тих, кому ви змогли б виговоритися, то:
2, Напишіть листа. Висловіть в листі всі ваші прикрощі та переживання, цей лист необв’язково відсилати комусь, а буде дуже цікаво, якщо ви його збережете, то через деякий час вам буде дуже цікаво , а скоріш всього і корисно перечитати його та зробити висновки.
3. Зробіть собі подарунок.
Цю рекомендацію можна виконати як буквально (негайно збирайтесь, ідіть до крамниці і купуйте щось для себе або своїх близьких) так і в переносному значенні – подаруйте собі декілька годин або цілий день проведення часу. Дозвольте собі займатися тільки тим, що вам подобається і бажається.
4. Допоможіть іншому.
Завжди є людина, яка потребує чиєїсь допомоги, хоча б у тому, щоб її вислухали. Переключивши свою енергію на допомогу близькому, ви не тільки зробите добру справу, а й допоможете собі вийти з поганого настрою, активізуєте себе, бо творити добро завжди приємно.
5. Відчуйте землю під ногами.
Ця порада виконується в основному фізично, але діє в першу чергу на емоційний стан. Реальне відчуття твердого грунту під ногами здійснює психологічний вплив і в переносному значенні підвищує впевненість в собі, заряд нових сил та оптимізму.
6. Розченіть печаль в сні.
Якщо час вже пізній і ви можете заснути, то це один з найбільш простіших способів звільнитись від смутку, поганого настрою. Відпочивший мозок дозволить прийняти більш конструктивні рішення та оптимістичне відношення до життя та проблем, які неминуче виникають. Не випадково, майже у всіх народів є прислів’я «Утро вечера мудренее».
7. «Не було б щастя, та нещастя допомогло».
Це прислів’я може служити напрямком ваших думок і дій. Візьміть аркуш паперу, напишіть безпристрасно все добре, що присутнє в вашому становищі або події, яка викликала у вас нудьгу та смуток. Склавши такий список, направте свої сили на втілення в життя всього доброго і нехай воно поступово почне перетягувати погане. Частіше користуйтесь цими рекомендаціями, тренуйтесь дома та на роботі, та не держіть ці поради на крайній випадок.
Підготував: лікар-психіатр психоневрологічного
диспансерного відділення О.В.Землянський